Дитячо-батьківське спілкування як фактор енурезу

Сьогодні ми вирішили познайомити вас з темою енурезу та загальних уявлень про вплив на цю проблему стосунку між батьками та дитиною.

Чому батьки ставляться до цієї проблеми по-різному? Як це впливає на подолання проблеми? Як сама проблема впливає на стосунок? Ці питання доволі великі, але ми зможемо у загальних формах окреслити кожне і навіть винайти зв’язок між ними!

Факторами впливу на ставлення батьків до цієї проблеми можна вважати:

1. Переконання стосовно того, чи може дитина досягти «сухості» (тобто, дуже важливим є моніторинг успіху, розуміння особливостей проблеми, наявність чіткого плану щодо супроводу).

2. Негативні соціальні та емоційні проблеми, які провокує енурез (дослідження виявили, що батьки дітей з енурезом більш «прискіпливі» та схильні більшу увагу приділяти незначним проблемам власної дитини в інших сферах життя).

3. Тяжкість енурезу чи невтримання (з плином часу батьки стають все більш впененими що справитися неможливо та дитина винна).

4. Діти легко «здаються» енурезу бо не помічають успіху, вважають успіх випадковим явищем, а невдачі підтримують їх зневірення. Вони не слідують режиму супроводу та лікування наполегливо та регулярно, щоби змогти побачити результати, а тому формується відчуття безпорадності. На цьому фоні батьки їх звинувачують у бездіяльності і все тільки погіршується (дивитись схему 1).

Схема 1

На цьому фоні формується «Я-безпорадне» або схема дефективності (безпомічності) яка вже є агентом наступного явища: дитина сприймає батьків як ворожих до себе і ухиляється від можливості отримати допомогу. Цей процес дуже залежить від строку давності проблеми та віку дитини. І в результаті, цей процес впливає 

Схема 2

Схема 3 демонструє означені процеси в перспективі віку дитини.

Схема 3

Важливо зауважити, що грунтом для зневірення та зниження самооцінки як дітей, так і дорослих є наявність прикладів та спостережень щодо можливості долати проблему. Тобто, поведінкові та когнітивні втручання, гарна психоедукація та відокремлення проблеми від дитини є необхідними елементами терапевтичного втручання.