Як допомогти батькам опанувати власні реакції?

«Батьки теж люди» – це дійсно важливе зауваження. Відчуття себе важливим, вправним, компетентним, сильним, таким, що справляється з труднощами є запорукою вміння адаптивно реагувати на емоційно насичені ситуації.

В схемі 1 показано, які способи реагування на проблему або ситуацію є ілюстрацією неефективних форм поведінки батьків. Категорія «режиму» є вкарбованою звичкою, за рахунок наявності власних «схем» або больових місць, яких неусвідомлено ми хочемо позбутися.

Зазвичай, такі реакції батьки можуть «спіймати» споглядаючи силу своїх емоційних переживань та спрямованість власної поведінки на захист, отримання безпеки, а також спостерігаючи як «внутрішній критик» сварить та карає.

Схема 1.

На схемі 2  показано, що за рахунок впливу, який спричиняє неадаптивне реагування батьків на проблему, поведінку та інші прояви дитини, стратегії дитячої здатності до адаптації та здолання теж зазнають змін або «застигають».

Основним механізмом співвіднесення тут є механізм емоційної відповіді, який тягне за собою вкарбування в досвід стратегій «замішаних» на емоціях.

Саме тому, ми пропонуємо навчати батьків аналізу власних реакцій з позицій когнітивно-поведінкового підходу, та оформлення «флеш-карток» для самодопомоги з метою змін надмірних та неефективних способів власної поведінки.

Схема 2.