Поняття "поведінки" та її значення для розвитку дитини.

Біхевіоризм, як натуралістичний науковий підхід, його звʼязок з системами навчання.

Принципи наукового пізнання та АВА.

Розвиток поведінкового аналізу в історичному розрізі: парадигми Вотсона, Скіннера, Ловааса та ін.

Система А-В-С як система вивчення поведінки.

Базові поняття прикладного аналізу: антицидент, заохочення, покарання, мотиваційні умови, рівень згоди спостерігачів, валідність. 

Властивості поведінки: про частоту, амплітуду, топографію латентну паузу.

Функції поведінки та збір інформації про неї. 

Безумовні та умовні рефлекси як основа навчальної діяльності.

Оперативне та респондентне обумовлені.

Збір анамнезу та формування базової гіпотези.

Діагностика сформованості навичок у контексті АВА-підходу.

Використання візуального розкладу, таймера, система "спочатку - потім".

Корекційні стратегії в контексті АВА-терапії: арка, бутерброд, зростання.

Основи невербальної комунікації: жестове мовлення, картки PECS.

Поняття "заохочення", їх різновиди та правила використання.

Структура корекційної програми.

Поняття "навички самообслуговування" та їх значення для розвитку дитини.

Вікові норми сформованості навичок.

Особливості діагностики навичок самообслуговування.

Академічні навички та що туди входить.

Ієрархія навичок та місце академічних навичок в системі.

Складання плану розвитку та підтримки навичок самообслуговування та академічних навичок.

Особливості формування соціальних компетентностей у дітей с особливостями розвитку.

Соціальні компетентності та вікові норми.

Розвиток соціальних навичок.

Складання плану зміни та підтримання поведінки.

Особливості корекції агресивної поведінки, самостимулюючої поведінки, повторюваних рухів.

Корекція аутоагресії.

Генералізація отриманих навичок: навчання у природному середовищі.

Оцінка мовленнєвих навичок.

Поняття "манд" і "такт".

Збір інформації та складання програми мовленнєвого розвитку.